РЕСУРСИ ПОЗИТИВНОГО БАТЬКІВСТВА: ЯК СТАБІЛІЗУВАТИ СЕБЕ (26.05.2022)

Про складнощі батьківства не прийнято говорити і, тим більше, – ділитись суперечливими відчуттями, мовби визнаючи, що батьківство – не завжди любов, радість чи гордість за досягнення дитини… що від нього теж можна втомитися. Відчути спустошення, сум, роздратування…

Також не прийнято говорити і про емоційне вигорання батьків.

 Емоційне вигорання – це зміни у поведінці людини внаслідок емоційного виснаження. Воно небезпечне тим, що людина втрачає чутливість до того, що відбувається з нею й довкола. Вона ніби замикається у собі і виходить назовні, лише коли треба щось терміново зробити. І часто діє автоматично: вийшла – зробила – зайшла.

Діти також відчувають емоційну відстороненість значущих для них дорослих і намагаються всіма способами змусити їх «вийти» з такого стану, застосовуючи, в тому числі, небажану батьками поведінку (вередування, суперечки, істерики тощо). Відтак емоційний стан батьків лише погіршується.

Але є і хороша новина – вигорання не настає зненацька, і чим раніше його помітити, тим легше з ним упоратись.

ФАЗИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

1. Витримування. На цій фазі людина починає дратуватись у відповідь на кожну непродуктивну/ небажану поведінку дитини й звинувачує себе в тому, що не справляється з її непослухом чи примхами, як раніше, тому ще більше пригнічує себе, а отже, і свій стан.

 2. Невитримування має такі симптоми: людина розуміє, що більше несила нести емоційних навантажень, відчуває постійну тривожність, яка збільшує емоційне виснаження. В неї виникає бажання все кинути. Діти ж, відчуваючи емоційну нестабільність дорослих, починають ще більше вередувати, що призводить до збільшення подразників у стосунках між ними.

 3. Деформація. Психіка вмикає самозахист. Людина починає звинувачувати оточення в ситуації, що склалася, і переходить у режим «енергозбереження».

ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ

1. Розсіяність. Зрозуміло, що будь-яка людина, а особливо батьки, через простійну зайнятість не можуть тримати в голові значної кількості інформації. Але якщо розсіяність стає щоденною нормою, це свідчить про настання емоційного вигорання. В такому стані людина може губити речі, забувати, що хотіла зробити або сказати. Чим раніше вона усвідомить причину такої забудькуватості, тим швидше зможете собі допомогти.

2. Зриви на дитині та партнері (-ці). Людина стає більш дратівливою, ніж зазвичай. Кричить на дитину, а потім шкодує про це, розуміючи, що в цьому не було потреби. Члени сім’ї, інші близькі люди зазвичай помічають / відчувають на собі часті зміни її настрою.

3. Постійне відчуття втоми та виснаження. На питання про самопочуття людина завжди відповідає, що втомилася. Наприкінці дня з останніх сил добирається до ліжка, а вранці так само відчуває себе виснаженою.

4. Виконанню домашніх обов’язків відходить на другий план. Наприклад, раніше обід міг складатися з трьох страв, а тепер замість різноманітної домашньої їжі членам родини пропонується взяти щось у холодильнику. Якщо донедавна хтось із батьків міг пів дня грати з дітьми, то тепер насилу витримує навіть десять хвилин.

5. Уникнення контактів та збереження емоцій. Людина, що зазвичай була емоційно відкритою, тепер намагаєтеся уникати спілкування. Знаходить привід не піти, куди треба. Відмовляється відвідувати заходи. Очікувані раніше зустрічі не приносять задоволення і втомлюють.

Далі буде...