Блог соціально-психологічної служби Могутненського НВК

Аудіоказка "Чому равлик носить хатку на спині! Прослухати можна за посиланням: https://www.canva.com/design/DAE_SaMSwmU/W68YY29_Ppb_pvuLrHrI6w/view?utm_content=DAE_SaMSwmU&utm_campaign=designshare&utm_medium=iframely&utm_source=canva&fbclid=IwAR2rQtlQc2fUb212uPdQm40tH8HMeYhG98HnaCgrd7KsVoI9yY6dBVeNBgQ

...Продовження ЩО РОБИТИ? Для початку необхідно прийняти що… ü всі ми живі люди, тож втомлюємося, змінюємося і вчимося на власних помилках; ü не слід вдавати з себе ідеальних батьків чи намагатися бути ними – будьте справжніми; ü помилок припускає кожен, бо вони – частина життя, а місія батьків – стати дітям за приклад і вчити їх справлятись із ситуаціями, які виходять з-під контролю; ü ВСІ емоції (і дорослих, і дітей), мають право на існування , але неодмінно в безпечній для себе та інших формі. Батьківство потребує багато емоційних ресурсів. Саме тоді, коли вони на межі, людина відчуває себе виснаженою, втрачає сили, й це є ознакою емоційного      вигорання. Щоб запобігти цього, слід визначити для себе ті види діяльності, які будуть вас наснажувати та приносити задоволення. Це – перший крок до збереження і збільшення власних ресурсів. Наведемо кілька варіантів, з яких ви зможете дещо взяти собі за  приклад. За бажанням можете написати свої. т анці

Про складнощі батьківства не прийнято говорити і, тим більше, – ділитись суперечливими відчуттями, мовби визнаючи, що батьківство – не завжди любов, радість чи гордість за досягнення дитини… що від нього теж можна втомитися. Відчути спустошення, сум, роздратування… Також не прийнято говорити і про емоційне вигорання батьків.   Емоційне вигорання – це зміни у поведінці людини внаслідок емоційного виснаження. Воно небезпечне тим, що людина втрачає чутливість до того, що відбувається з нею й довкола. Вона ніби замикається у собі і виходить назовні, лише коли треба щось терміново зробити. І часто діє автоматично: вийшла – зробила – зайшла. Діти також відчувають емоційну відстороненість значущих для них дорослих і намагаються всіма способами змусити їх «вийти» з такого стану, застосовуючи, в тому числі, небажану батьками поведінку (вередування, суперечки, істерики тощо). Відтак емоційний стан батьків лише погіршується. Але є і хороша новина – вигорання не настає зненацька, і чим ра

       Чи часто ми поводимося в якихось ситуаціях чи взагалі — живемо так, ніби нас немає? Не присутні емоційно, усуваємося, завмираємо, уникаємо, хочемо залишитися непоміченими, боїмося... Не говоримо і не робимо те, чого б нам хотілося.                 Приглушуємо свою яскравість та індивідуальність. Стаємо зручними для когось, всупереч власним потребам та комфорту. Іноді так буває безпечніше, простіше зберегти стосунки чи якісь блага. Або це наслідок психотравми.         Якщо це вам актуально, давайте з цим розбиратися! Вимовте фразу "Я є". Зверніть увагу, що ви відчуваєте у цей момент. Якщо фраза не відгукується вам, то запитайте себе : ~ Що я втрачу, якщо дозволю собі бути? Напишіть все, що спадає на думку. Тут криються вторинні вигоди такого способу життя. Скажіть собі: Я можу бути будь-яким. Відчуйте, чи відгукується, чи співвідноситься з вашим самовідчуттям? Потім запитайте себе : ~ Що я втрачу, я

    Терапевтична казка на ніч  "Чому ми не вдома"          Ця історія може допомогти дорослим знайти відповідь на питання "Чому ми не вдома", "чому не можна на вулицю" "чому ми ховаємось у сховищі/притулку" "чому навколо так багато людей" "що ми усі тут робимо" 

Можна вдома на холодильник повісити імпровізоване оголошення І не лише для дітей. Оголошення вирізаються і вішаються на стіни класу чи групи, меблі, холодильник. Важливо разом із дітьми прочитати їх, поговорити про кожну зі стратегій поведінки. Акцентуючи на тому, що і злість, і смуток – важливі. За матеріалами а вторської розробки Світлани Ройз.

  «Як ви можете зараз жартувати?! – Там люди гинуть! Їм їсти нічого! Не лишилось вцілілих будівель! А ви жартуєте!»                      «Я не можу зараз слухати музику. Там людям погано, а я тут пісеньки слухатиму?!» «Який новий одяг?! Після Перемоги куплю. А ти що, ЗСУ не допомагаєш? Як ти можеш зараз думати про себе?!» Ми впевнені, що від початку війни кожен хоч раз чув або говорив подібне. Та чи насправді зараз потрібно заборонити собі усі радощі життя? Не дивлячись, що навколо війна, не може бути «легальних» і «заборонених» емоцій. Радість є базовою емоцією. Вона допомагає тримати баланс у складній ситуації. Виникнення відчуття радості свідчить про те, що нейромедіатори працюють у нормі (або в умовній нормі) і це дає шанс на швидше та менш болісне відновлення у майбутньому. Коли можна радіти? Завжди, коли є час! Чому можна радіти? Всьому! Настав новий день – радість. Пташки співають, квіти розцвітають… - радість. Філіжанка смачної кави або чашка арома

  Мета: Дає змогу висловити свої почуття, потреби, мотивацію. Задумуючись над бажаннями,які ми загадуємо рибці, можна вчитись розуміти себе і свої потреби.  Також націлювати себе на певні якісні вчинки. Для вправи необхідно: папір А4 фарби та олівці, пензлі готовність працювати Хід завдання: на аркуші паперу уявляємо та малюємо рибку, найчастіше це золота рибка що виконує бажання. Але обмежень нема - рибка може бути будь яка та будь якого забарвлення. - Також малюємо повітряні пухирці що випускає рибка. Їх теж можна розфарбувати різними кольорами. - Всередину кожного такого пухирця розміщено наші бажання, плани, цілі, думки. - Кожен пухирець добре обрамлений чіткими лініями ,що означає щит нашим бажанням і їхня можливість досягти мети та цілей. - Малюючи, можна розслабитись і поринути у світ фентезі та релаксу. А також зрозуміти що насправді хочеться нам та обрамити кроки по досягненню цих цілей, утворюючи з пухирів своєрідні сходинки, по яких рухатимемось до мети.